Теперішній час (czas teraźniejszy) в польській мові утворюється при відкиданні безособового закінчення дієслів -ć (в українській мові -ти) та додаванні закінчення, відповідного до особи підмета.
Так, якщо взяти слово "trzymać" (тримати) і відкинути безособове закінчення -ć, ми отримаємо основу слова, тобто "trzyma", до якої, в залежності від особи, вже і будуть додаватись закінчення. В польській мові різні дієслова мають різні закінчення в першій та другій особі однини; ця різниця називається дієвідмінюванням.
У польській мові є чотири дієвідміни (koniugacji). Немає чіткого правило, яке б передбачало, до якої дієвідміни належить те чи інше дієслово, тому тип дієвідміни необхідно дивитись у словниках (орфографічних та інших), як правило, він вказується поруч зі словом. Дієвідміни відрізняються за закінченням дієслова у першій (я - "ja") та другій (ти - "ty") особі однини.
Необхідно спочатку вказати, як відмінюються дієслова інших осіб в теперішньому часі:
третя особа однини (on/ona/ono) - без закінчення (потрібно просто залишити основу дієслова без закінчення)
перша особа множини (my) - закінчення -my (до основи слова додається закінчення -my)
друга особа множини (wy) - закінчення -cie
третя особа множини (one/oni) - закінчення -ją або -ą
Ці правила завжди дійсні для теперішнього часу, конкретні приклади ви побачите нижче.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.