Навчання своєї дитини
мови слід розпочати від вивчення польського алфавіту. І тут ми не маємо на
увазі лише ті літери, яких немає в алфавіті інших країн, що користуються
латиницею. Дуже важливим є те, щоб розпочати вивчання з правильного навчання
дитини вимови усіх польських звуків, представлених польськими літерами,
оскільки майже кожна літера принаймні трохи відрізняється за вимовою від
вимови, відомій дитині з мови, якою вона користується щодня. Звичайно, варто
пам’ятати про літери, котрих в інших мовах немає взагалі, або про звуки,
представлені дво- чи тризнаками. Важливим також є те, щоб акцентувати увагу не
лише на останніх, як на єдиних відмінностях.
Якщо хочемо, щоб наша
дитина не мала проблем з читанням, навчаємо її, як звучать звуки, а не назви
літер:
З ЧОГО РОЗПОЧАТИ?
Перш,
ніж встановимо послідовність, згідно якої добре навчати дитину польських звуків
та літер, варто пригадати різницю між звуком та буквою. Літера – це знак, який
ми записуємо, бачимо, натомість, звук – це шум, який ми вимовляємо і чуємо. Оскільки
у випадку голосних ми не маємо надто великої різниці між звуком, настільки ж
стосовно приголосних з’являються клопоти, у вирішенні котрих на допомогу
приходить уміння розрізнення звуку та літери.
Як
приклад нехай нам послужить «Б». Назва літери – «бе» і так ми її вимовляємо,
декламуючи абетку «а, бе, це…», але коли говоримо про звук, то це звук «би». І
саме таким звукам ми повинні навчити дитину, якщо хочемо полегшити їй навчання
читанню. Коли ми навчаємо дитину читати по літерах, польське слово «but»
-читається [бут] - укр.«черевик» (складене зі звуків, котрі є назвами літер)
буде читатися таким способом: «бе», «у», «те». Потім виникає зліпок «беуте»,
котрий дитині не буде нагадувати слово «бут». Саме через це на початковому
етапі навчання читанню ми повинні сконцентруватися на звуках, тобто на
звучанні, а не назвах літер.
ЯК НАВЧАТИ ЗВУКІВ?
Починаючи
вивчення з дитиною польської мови, ми повинні розпочати з навчання голосних,
далі впроваджуємо найпростіші приголосні, тобто ці, що без діакритичних знаків,
на завершення вивчаємо дво- і тризнаки.
У наступних главах ми приготували для Вас шлях у тій послідовності разом з вправами та картками завдань, яка допоможе дитині опанувати матеріал.
ГОЛОСНІ
Голосні
є самостійними, тобто одиночними мовними звуками, які легко відокремити на слух
і записати у вигляді літер, що їх представляють. Власне із голосних ми
розпочнемо вивчення польської мови, оскільки правильна їх вимова буде ключем до
подальшого успіху.
ЯКІ
ГОЛОСНІ РОЗРІЗНЯЄМО У ПОЛЬСЬКІЙ МОВІ?
У
польській мові маємо 6 основних голосних: А-[а], Е-[е], І-[і], О-[о],
U-[у], Y-[и]. Голосна U має один звук, але два
відображення, якщо йдеться про її написання - U/Ó. Додатково у
польській мові існують також дві носові голосні: Ą-[оу] i Ę-[еу]. Тому
загалом говоримо про 8 голосних, котрі можемо записати 9 літерами.
ДЛЯ
НАЙМОЛОДШИХ:
Наймолодші
діти чудово навчаються глобально (повністю, одночасно), через це добре
пропонувати їм навчання, котре від початку буде поєднувати літеру зі звуком.
Чудовим засобом для перевірки тут служать різні історії у картинках, що
використовують голосні у ролі героїв тексту.
Пам’ятаймо,
що спершу розпочинаємо із 6 основних голосних. Ми повинні намагатися
представити її дитині у вигляді, яка буде захопливою та асоціюватиметься з
грою, а не з навчанням.
Можемо приготувати дитині кімнатний
плакат з її улюбленими казковим героями, на яких вона залюбки буде дивитися, а
цим самим підсвідомо вивчатиме та засвоюватиме вигляд голосних. Паралельно,
час, приємно проведений разом, можемо використати для навчання – замість
класичної казки краще розповісти дитині польською мовою історію у картинках,
герої котрої будуть виражати свої емоції, вживаючи голосні – завдяки цьому
дитина стане співавтором оповідання.
ДЛЯ СТАРШИХ ДІТЕЙ:
Як малюки, так і старші
люблять активні дії, які асоціюються з рухом і чудовою розвагою. Ми не мусимо
докладати багатьох зусиль, щоб підготувати для наших дітей навчальну розвагу з
голосними. Вистачить того, що ми наклеїмо або напишемо голосні на внутрішній
стороні пластикових кришок від пляшок і пограємо у «блошки» з голосними.
Чудовою розвагою є гра в меморі, що окрім вивчення голосних, буде також чудово
стимулювати і розвивати пам’ять. Можемо також заховати літери у будинку та
погратися з дитиною у хованки.
ПРИГОЛОСНІ
Найкращим
способом для навчання дитини приголосним та одночасно закріплення голосних є
розвага зі складами. По-перше, це дуже важливо, якщо йдеться про вивчення
властивих звуків, а, по-друге, читання по складах значно покращить розвиток
уміння читати взагалі.
ДЛЯ
НАЙМОЛОДШИХ:
Найкраще
розпочати з найпростіших приголосних, тобто таких, які не мають діакритичних
знаків. Коли наша дитина вже знає, які літери є голосними, їй легше буде
пояснити, що приголосні – це усі решта.
Для
початку вистачить навчити дитину самостійно розпізнавати склади, котрі за
значенням не поєднані з картинкою. Малюнки мають привертати увагу дитини, тому
варто використовувати картинки, які будуть подобатися дитині.
ДЛЯ
СТАРШИХ ДІТЕЙ:
Закріплення
складів варто впроваджувати уміло та залежно від віку. Щодо старших дітей, не
потрібно і навіть не варто бавитися зі складами так само, як із малюками. Такий
підхід може відбити бажання у дітей, котрі почуваються надто дорослими для
розваг у дитячі речі. Однак, це не означає, що зі старшими дітьми ми не можемо
гратися у склади чи закріплювати їх звучання – але це варто зробити так, щоб
дитина відчула, що це виклик, і мала бажання діяти.
· З
цією метою можемо використовувати ігри, котрі вже маємо вдома, тобто,
наприклад, Скрабл. У грі визначаємо правило, згідно з яким будемо укладати
слова зі складів, потім викладаємо на дошку лише стільки кубиків з літерами,
скільки букв має склад, що нам підходить.
· Для
подібної гри можемо використовувати Меморі зі складів, котрі у нас є з
попередніх років (або ті, що зазначені вище, заповнені вручну). Потрібно
зібрати усі, які маємо вдома, і створити величезний запас складів – парою буде
кожне поєднання, котре утворює змістовне, існуюче у польській мові слово. Це
дуже цікаве і креативне заняття, у якому ми можемо вигадувати власні правила,
наприклад, відкривати по 3 картки замість двох.
· Картонки зі складами можна також використовувати іншим способом. Наприклад, разом з дитиною утворювати речення і слова, створені зі складів. Чудовою розвагою є «Відгадай, що у мене на думці» - перемішуємо склади, котрі поєднуються у слово або у коротке вигадане нами речення, даємо одну невелику підказку і просимо іншого гравця спробувати скласти зі складів те, що ми мали на увазі. Чим старша дитина, тим важчі речі ми можемо утворювати зі складів, наприклад, вислови чи прислів’я, на які нас повинна наштовхнути підказка. Звичайно ж, може виявитися, що у наборі складів їх не буде вистачати, тому завжди можна дописати свої чи створити додатковий запас поодиноких літер, яких в разі потреби ми будемо добирати.
Диграфи
та інші дивні літери
Небезпідставно
ця глава має таку назву. Диграфи та інші дивні літери та літери,
що мають різні діакритичні знаки, це серйозний виклик для кожного, хто вивчає
польську мову, не лише для дітей. Варто показати дитині не лише, що такі знаки
існують, але також, як правильно їх вимовляти. Це є ключовим, якщо ми хочемо,
щоб дитина не мала у майбутньому проблем із читанням, письмом і навіть
слуханням.
Варто
знати…
Якщо
наша дитина буде змалечку виховуватися у мовній системі, яка не містить таких
звуків, котрі є у польській мові, то у певний момент вона повністю втратить
здатність їх розрізняти – слух почне їх зменшувати, що спричинить, наприклад,
відсутність можливості навчання гарному акценту. Не вдасться навчитися
вимовляти щось, чого ми не почуємо. Тому, якщо ми хочемо, щоб дитина правильно,
без іноземного акценту, вимовляла польські звуки, потрібно над цим працювати з
наймолодших років.
Найкращим
способом є просто вивчення з дитиною слів, які містять у собі важкі знаки.
Варто залучити як молодших, так і старших дітей до самостійної роботи над
певним проєктом, наприклад, плакатом. Самостійна праця зробить так, що дитина
буде більше задіяна і підійде до навчання як до виклику чи гарної розваги з
найближчими.
ДЛЯ
НАЙМОЛОДШИХ:
Молодшим
дітям варто запропонувати малювання, яке, крім того, що добре вплине на родинні
відносини, тому що можна буде разом провести час, також позитивно вплине на
розширення словникового запасу дитини та додатково на роботу над моторикою і
руховою координацією. Варто запропонувати дитині намалювати предмети, назви
яких містять важкі знаки – набагато краще буде вивчати ці звуки у цілому слові,
а не в ізоляції. З картинок можна створити галерею робіт дитини або папку, що
стане словничком у картинках зі складних звуків. Якщо дитина грає у настільні
ігри, можна підготувати гру меморі чи доміно, де потрібно підібрати картинку до
дво- чи багатознаку, що підходить за змістом.
ДЛЯ СТАРШИХ ДІТЕЙ:
Як
молодші, так і старші діти люблять бавитися гральними кубиками. Можна зробити
власні кубики чи використати наявні та наклеїти на їхніх стінках важкі звуки, з
якими у дитини найбільша проблема. Для декількох осіб можна зробити
змагання, що полягатимуть на вигадуванні виразів з літерами, які їм випали.
Старшим дітям можна кинути важчий виклик і пограти двома чи трьома кубиками,
котрі будуть мати на стінках голосні та приголосні, потрібні для утворення
слів. Зразки кубиків будуть розміщені внизу сторінки.
Старші
діти часто мають вже чітко визначені захоплення, які зручно використати для
спільного навчання. Усім Вам від цього буде користь, оскільки дитина більш
охоче та легше буде залучатися і додатково оцінить той факт, що батьки хочуть пізнати
та зрозуміти його/її захоплення – це чудово зміцнить зв’язок між Вами.
